Гуляй Полтава

Каталог Полтави

Ми в Facebook

Головна → Подорожуємо / дізнає̀мось→ Музеї

Садиба-музей Панаса Мирного

На затишній полтавської околиці розташована садиба-музей класика української літератури Панаса Мирного (П.Я.Рудченко, 1849-1920).

Одноповерховий дерев’яний побілений будинок ховається за тополями і бузком. За ошатним будинком сад плавно спускається до ставка. Схилили до води гнучкі гілки верби ... Завмерли в задумі вікові дуби ... Коли б не заглянули ви сюди, тут все хвилює уяву, повертає до часів Панаса Мирного, сприяє кращому розумінню життя і творчості письменника, передає дух епохи кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Садиба-музей Панаса Мирного - одна з найбагатших в Україні за кількістю меморіальних предметів. Близько тисячі особистих речей, книг, документів і фотографій розміщені в семи кімнатах будинку письменника. У музеї зберігаються понад 150 рукописів Панаса Мирного і його старшого брата Івана Білика (І.Я.Рудченко), разом з яким написаний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, Болем 280 аркушів епістолярної спадщини письменника та його родини, першодруки творів Панаса Мирного, спогади про нього сучасників, архів журналу “Рідний край”.

Твори Панаса Мирного видані на азербайджанському, болгарською, китайською, литовською, російською, словацькою, чеською та іншими мовами.
Музей відкритий в 1940 році. Більше двох десятиліть їм завідував середній син письменника - Михайло Рудченко. У 1951 році у дворі садиби перед будинком встановлено бронзовий бюст Панаса Мирного на постаменті з лабрадориту (скульптор Олексій Олійник, архітектор Макар Вронський). У 1985 році в новому приміщенні відкрита літературна експозиція.

У книзі відгуків відвідувачів музею залишили теплі слова шанувальники таланту письменника з Австралії, Англії, Канади, Латвії, Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції, Японії.

Панас Мирний придбав садибу на 3-ей Кобещанской вулиці, зараз названої його ім’ям, в березні 1903-го. Сімнадцять останніх років життя він невтомно працював. Закінчував роман “Повія”, написав поему в прозі “Сон”, оповідання “Робота”, “Абищиця” і “Пригоди з” Кобзарем “, а також вірші, нариси, статті. Переклав українською мовою і видав поему Генрі Лонгфелло “Пісня про Гайявата”, запропонував до друку переклад трагедії Вільяма Шекспіра “Король Лір”, продовжував переводити п’єсу Фрідріха Шиллера “Орлеанська діва”.

Дружина письменника Олександра Рудченко (уроджена Шейдеман) походила з німецької родини. Володіла німецькою і французькою мовами. Навчала музиці в інституті шляхетних дівчат.

Житло Панаса Мирного пам’ятає голоси Лесі Українки та Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського та Василя Стефаника, Гната Хоткевича і Володимира Самійленка. Клавішею фортепіано доторкалися руки Марії Заньковецької і Миколи Лисенка.

Звідси письменник ходив у центр міста на службу в казенну палату.
28 січня 1920-го на сімдесят першому році життя Панас Мирний закінчив земний шлях.