Гуляй Полтава

Каталог Полтави

Ми в Facebook

Головна → Подорожуємо / дізнає̀мось→ Пам’ятки / пам’ятники

Згідно з бажанням поета, його поховали на околиці міського кладовища Полтави, поблизу дороги на Кобеляки (поруч вул. Кобеляцька тепер – Фрунзе).

Перший надмогильний пам’ятник спорудив у 1839 р. на власні кошти П. С. Стеблін-Камінський. Це була невелика, увінчана хрестом, цегляна колона на чотирикутному постаменті з написом на мідній пластині: «Маіор И. П. Котляревский, соченитель Энеіди на малорусском наречии, род. 1769г., августа 29, скончался 1838 г. 29 октября».

У 1869 р. надгробок реставровано, встановлено огорожу, замінено мідну пластину і напис. Нового ремонту зазнав пам’ятник у 1881 р.

У 1893 р. Полтавське губернське земське зібрання асигнувало на спорудження нового пам’ятника 1 тис. крб. Тоді ж почався збір пожертв. Пам’ятник відкрито 1898 р.

Монумент являє собою гранітний обеліск з чорного мармуру на фігурному постаменті. Автори – скульптор Л. Позен і художник В. Волков. На фасадній стороні – барельєфне зображення обличчя І. П. Котляревського в лавровому вінку (відлите учнями земського ремісничого училища). Нижче – вірш Т. Г. Шевченка:

«Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди,
поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть».

Обеліск був увінчаний хрестом, який у 1938 р. замінили чотиригранним конусоподібним блоком, а на стик перенесли барельєф. Пам’ятник і могила були обнесені металевою огорожею, яку 1967 р. знято. У 1969 р. покладено гранітні підходи. Проведено реставрацію і полірування гранітних площин, відновлено позолоту надписів.

Після ліквідації кладовища (1937 р.) могила знаходиться на розі вулиць Фрунзе та Р. Люксембург.